Емоційне насилля над дитиною – це будь-яка дія, яка викликає у дитини стан емоційної напруги, що піддає небезпеці нормальний розвиток її емоційного життя.
Зазвичай на успіх дитини батьки реагують похвалою, почуттям гордості та радістю. Але іноді батьки реагують протилежним чином: байдужістю і роздратуванням. Спочатку це викликає у дитини змішані почуття. У подальшому дитина, якій неодноразово доводиться зіштовхуватися з неадекватними реакціями батьків у відповідь на її позитивну поведінку, швидко втрачає мотивацію на досягнення і почуття гордості, яке супроводжує успіх. Вона робить висновок, що проявляти радість з приводу досягнень небезпечно і неправильно.
До емоційного насилля належать наступні дії по відношенню до дитини:

• ізоляція, тобто відчуження дитини від нормального соціального спілкування;
• похмурість, відмова від обговорення проблем;
• “торгівля заборонами” (наприклад, якщо дитина у певний час не виконала уроки чи не прибрала постіль, то за цим на певний час слідує заборона дивитися телевізор, користуватися гаджетами чи чуляти);
• образа;
• тероризування, тобто неоднорозові образи дитини словами і формування стабільного відчуття страху;
• підтримання постійної напруги, залякування, погрози;
• сварки, знущання;
• залякування покаранням (Ще одна двійка чи чергова вихідка у школі і я візьмуся за ременя”);
• моральне розтління (корумпування), притягнення дитини і примушування дитини до дій, які протирічать суспільним нормам і наносять шкоду дитині (примус до здійснення крадіжок, вживання алкоголю чи наркотичних речовин).

Емоційне насилля над дитиною можна передбачити у випадку, якщо ви помітили, що один з батьків постійно:

• висуває до дитини підвищені вимоги, які та не в змозі реалізувати, що формує низьку самооцінку і приводить до фрустрації;
• надмірно суворе покарання дитини;
• надзвичайно критичний по відношенню до дитини, звинувачує її;
• дратується і погрожує.

Наявність емоційного насилля можна припустити і на основі ряду ознак у дитини. Наприклад, якщо вона:

• емоційно не сприйнятлива, байдужа;
• сумна, субдепресивна або у неї виражена депресія;
• смокче пальці, монотонно розхитується (аутоеротичні дії);
• замкнена в собі, задумлива або, навпаки, агресивна;
• “приклеюється” до будь-якого дорослого у пошуках уваги і тепла;
• переживає нічні приступи страху, погано спить;
• не проявляє інтересу до ігр.

Фізіологічні реакції дитини також можуть свідчити про те, що вона є жертвою емоційного насилля. Сюди належать:

• нічний і денний енурез (нетримання сечі);
• психосоматичні скарги: головний біль, болі в животі і області серця, скарги на погане самопочуття і т.д.;
• уповільнений фізичний і загальний розвиток дитини.

І.Г. Малкіна-Пих