Навчально-науковий інститут міжнародних відносин історії та філософії, Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Черкаська гімназія № 9 започаткували спільний освітньо-науковий проєкт «Аграрна історія України для проактивної учнівської молоді». Він розрахований на п’ять тематичних зустрічей, присвячених аграрній історії періоду Української революції 1917–1921 років.

Учні 11-А класу разом із класним керівником, учителем історії Андрієм Стецюком стали активними учасниками проєкту. Уже відбулося три тематичні заходи.

Спочатку на п’ятому поверсі Черкаського національного університету відбулося перше знайомство гімназистів із пам’ятками археології та археологічним музеєм. Із цікавинками різних археологічних епох, віднайденими черкаськими студентами-істориками під час археологічних практик, зі справжніми експонатами, що нараховують багато тисячоліть, гімназистів знайомив директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин історії та філософії – доцент Андрій Касян. Також гімназисти дізналися про археологічні старожитності, романтику археологічних розкопок і студентського життя завдяки презентації директора Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії – професора Сергія Корновенка на тему «Селянський характер Української революції 1917–1921 рр.».

Черговий етап проєкту відбувся в стінах гімназії, де професор Сергій Корновенко провів презентацію «Селянські республіки періоду Української революції 1917–1921 рр.».

Гімназисти активно долучилися до обговорення низки питань: як сучасні історики розуміють поняття «селянська республіка», яке походження поняття «республіка», яка еволюція його значення, якими були типові риси більшості селянських республік, які причини, мотиви тощо утворення селянських республік, хто був лідерами селянських республік і які органи влади були сформовані в селянських республіках.

Під час третьої зустрічі перед гімназистами із презентацією «Колективний портрет» провідників селянського повстанського руху в добу Української революції 1917–1921» виступив Олексій Компанієць. Учні дізналися, що більшість повстанських отаманів, які діяли на території Середньої Наддніпрянщини (82 %), походила із середовища сільської інтелігенції; середній вік провідників повстанського руху становив 26–27 років; понад 70 % повстанських отаманів були ветеранами Першої світової війни; 95 % отаманів були місцевого походження, а тому краще знайомі з особливостями краю, його рельєфом, топографією, настроями тутешнього населення; середня тривалість боротьби «отаманів», які діяли в Середньому Подніпров’ї, становила майже 30 місяців; серед 22 отаманів, які ввійшли до вибірки при складанні «колективної біографії», лише один помер природною смертю, інші ж власним життям заплатили за велику мету: вільно жити на власній землі.

У планах проєкту – ще дві спільні тематичні зустрічі та підбивання підсумків.