Коли приходить час визначитися, часто виявляється, що ні сам старшокласник, ні його батьки не знають, з чого почати.

 Пройдіть тестування. Допоможуть спеціальні профорієнтаційні тести. У кожному випадку варто підбирати
індивідуальний пакет тестів. І їх інтерпретацією повинні займатися професіонали. Але результати тесту лише дають відповіді на запитання про професійні схильності і переваги, про структуру інтелекту, про особливості психіки.
Розширюйте горизонти. Збирайте інформацію про ринок праці, про нові і перспективні спеціальності. Існують спеціальні довідники, які випускають щорічно. У них можна знайти професії, про які не те що підліток, навіть його батьки не здогадуються! Між тим, саме одна з них цілком може виявитися найбільш
відповідною.
Дізнавайтеся більше про професії. У 15-17 років уявлення про них найчастіше досить приблизні, а то й зовсім помилкові. Підлітки нерідко бачать тільки плюси і не замислюються про мінуси професій. Тут завдання батьків – виступити в ролі експерта, допомогти синові або дочці зорієнтуватися. А завдання підлітка – не ігнорувати це джерело інформації. До того, варто дізнатися у батьків, чи немає у них знайомих в цікавій галузі. Є й інші способи дізнатися побільше про професії, наприклад, побувати на дні відкритих дверей у профільному виші.
Систематизуйте свої бажання. Можна скласти таку таблицю. За вертикаллю розташувати професії, між якими потрібно зробити вибір, а за горизонталлю – ті важливі моменти, які ви хотіли б отримати від цієї роботи. Крім гідної зарплати, це може бути що завгодно. Складіть максимально докладний список: престижність, спосіб життя, коло спілкування, графік роботи, кар’єрні перспективи, реальність працевлаштування і т. д. Якщо професія і вимоги до неї збігаються, ставте плюс, ні – мінус. Це не тільки дозволить віддати перевагу одній з декількох професій, а й змусить задуматися про життєві пріоритети.
Переходьте від слів до справи. Якщо вибір припав на ту чи іншу професію, варто спробувати її «на смак». Існує чимало шкіл, секцій, гуртків.
Готуйте запасні аеродроми.Навіть якщо ви впевнені, що знайшли те, чим хотіли б займатися все життя, розгляньте інші варіанти. У житті трапляється всяке. Хотіли стати лікарем, але так і не змогли вступити до медичного. Мріяли стати актором, але не вистачило таланту… Бувають і форс-мажорні обставини – подає надії футболіст, отримує травму і змушений завершити кар’єру. Та що далеко ходити за прикладом – просто розчарувалися в обраній професії! Потрібно бути готовим до всього.
Не дозволяйте вирішувати за вас. Батьківська рада – річ дуже корисна, але іноді мати або батько намагаються нав’язати дитині своє рішення. Вчені стверджують, що свій вибір ми робимо, спираючись на думку людей з найближчого оточення. Це родичі, друзі, вчителі та наставники. Ми або явно дослухаємося до порад і рекомендацій своїх близьких, або неусвідомлено діємо всупереч думці оточення. Тут дуже
важливо зрозуміти, чого хочеться саме вам.
І важлива порада батькам: забудьте слово «династія»! Ніхто не заважає вам натхненно розповідати про свою професію. Якщо дитина сама захоче продовжувати справу сім’ї – чудово. Але якщо ні – то змушувати її не варто. Інакше на виході можна отримати глибоко нещасну людину. А цього не захоче ні один батько чи мати.
Отже, алгоритм дій для визначення майбутньої професії:
1. Поцікавтеся у близьких людей, яка професія, з їхньої точки зору, вам підійде найбільше.
2. Отримайте необхідну інформацію зі ЗМІ та спеціальних джерел (довідників професій, сайтів з профорієнтації та ін.) про сучасні та затребувані професії.
3.  Прислухайтеся до власних побажань, придивіться до своїх захоплень, занять, що викликають ваш інтерес і приносять задоволення.
4. Проаналізуйте отриманий матеріал, розгляньте його з трьох сторін, відповідаючи на запитання: «Що я хочу робити? Що я вмію робити? Наскільки така діяльність затребувана?»
5. Співставте відповіді з бажаним стилем життя, зі своїми цінностями.
6. Якщо у вас є можливість, зверніться по консультацію до фахівця з профорієнтації. Разом з психологом ви швидше і легше зможете визначитися з вибором.