Ставлення дитини формується під впливом сім’ї, базуючись на її принципах і установках. Виховувати правильне ставлення дитини до грошей можна з п’яти-семи років.

Можна застосовувати:
• участь дитини у плануванні сімейного бюджету — їй можна показати як необхідні платежі поділяються на групи: обов’язкові (квартплата, продукти харчування та одягу), бажані (абонементи, походи в музеї та кіно), накопичення (відкладення на побутову техніку, машину, відпочинок) і необов’язкові (солодощі);
• привчення робити заощадження — дитині можна запропонувати почати відкладати особисті гроші, що буде ще одним кроком на шляху до вміння правильно ставитися до грошей та допоможе їй стати більш самостійною (треба лише відповідно поставити мету накопичення, інакше це заняття може швидко набриднути);
• розпоряджатися кишеньковими грошима — є припущення, що перші кишенькові гроші потрібно виділяти вже з шести-семи років, пояснивши дитині, що таке кишенькові гроші і дати свободу вибору: нехай сама вирішує, купити новий олівець чи цукерки. 
Оскільки ставлення до грошей формується з раннього дитинства, розуміти, як воно формується важливо для виховного процесу. І природно, це ставлення багато у чому виявляє соціально-психологічні особливості «дорослого» суспільства. 
У дослідженні, що було здійснено під нашим керівництвом, ми спробували виявити основні особливості та соціально-психологічні чинники формування ставлення дітей до грошей (на прикладі першокласників). У ньому взяли участь учні перших класів (вік шість-сім років) однієї із київських шкіл. У його ході було використано анкетування: спеціально розроблена анкета, методика вивчення цінностей молодших школярів та дитячий особистісний опитувальник Кеттела. 
За допомогою анкетування ви­значалися як різні прояви, що характеризують ставлення дітей до грошей, так і різні соціально-психологічні чинники, що можуть на це ставлення впливати. Узагальнені результати щодо таких чинників наведено в таблиці 1.
Отже, ми бачимо, що сім’я справляє набагато вагоміший вплив на формування ставлення до грошей дітей шести-семи років порівняно із друзями та шкільними вчителями. Також ми бачимо, що кишенькові гроші отримують уже чотири з п’яти першокласників, які, природно, набувають практичного досвіду поводження з ними. 
Цікавими є й результати щодо проявів, які різнобічно характеризують ставлення досліджуваних до грошей. Так, повністю вистачає кишенькових грошей лише половині опитаних дітей. Четверта частина дітей витрачає ці гроші всі й одразу, 35% дітей витрачають тільки частину, залишають на наступний день та не витрачають зовсім — по 20% дітей.
Майже у всіх дітей (90%) вже сформувалося уявлення, що за гроші можна купити все або майже все. І тому природно, що 66% дітей вказали: гроші для них важливі або, навіть, дуже важливі. Також цілком логічним є те, що 61% досліджуваних вважає багатих людей щасливими, і тільки 15% вважають щасливими бідних. І навпаки, тільки 3% дітей вважає нещасливими багатих людей, а 29% — бідних. 
При виборі майбутньої професії у першокласників гроші також уже стали достатньо вагомим (другим за значимістю) чинником. Професію «де платять багато грошей» збираються обрати 29% з них. На першому місці (у 41%) професія, «яка подобається», на третьому (18%) — «де можна проявити себе», на четвертому (12%) — «яку запропонують батьки».
Що стосується вибору товариша та подарунка на свій день народження, то тут гроші для першокласників ще не набули такого вагомого значення. Такий чинник вибору товариша, як «у якого є гроші», зайняв останнє місце із чотирьох запропонованих варіантів і основним став тільки для 6%. На першому місці вибір товариша, «з яким цікаво» (56%), далі — «у кого багато друзів» (23%) та «хто гарно навчається» (15%). Гроші на день народження хотіли б отримати лише 18% першокласників. А 41% з них, наприклад, надали перевагу веселому святу з друзями.
За Методикою вивчення цінностей молодших школярів, гроші («багатство») виявилися найбільш вагомою цінністю серед досліджуваних: із 8 цінностей його на перше місце поставили 38% першокласників. Наступні за вагомістю цінності — «розум» і «красивий одяг» — на першому місці виявилися, відповідно, у 24% та 21% опитуваних.
Також цікавим є те, як різні показники між собою пов’язані. Тісно пов’язаними між собою виявилися відповіді на питання анкети: «Чи дають тобі кишенькові гроші?» і «Чи вистачає тобі цих грошей?»; «Чи дають тобі кишенькові гроші?» і «Чи важливі для тебе гроші?»; «Чи важливі для тебе гроші?» і «Чи розмовляєш ти з друзями про гроші?», що, очевидно, є достатньо логічним. Наприклад, наявність у дітей кишенькових грошей, природно, підвищує їх значимість у житті дитини, оскільки вона на практиці опановує можливості задоволення своїх потреб за допомогою грошей. 
Відповідь на питання анкети «Чи подобається тобі ходити в магазин?» зворотним чином пов’язана із цінністю «Розум» за методикою вивчення цінностей — тобто діти, для яких розум є пріоритетною цінністю, мають меншу спрямованість до задоволення матеріальних потреб.
Фактор «О» (самовпев­не­ність/гордовитість), за Дитячим особистісним опитувальником Кеттела, досить тісно пов’язаний із питаннями анкети «Що можна купити за гроші?» та «Чи розмовляєш з друзями про гроші?».
Отже, із вищевикладеного можна зробити такі короткі узагальнення:
• на формування ставлення дітей до грошей впливають як зовнішні (соціальні), так і внутрішні (особистісні) чинники. Найвагоміший вплив на формування ставлення до грошей дітей шести-семи років справляє сім’я і набагато менший — друзі та школа. Така особистісна якість, як самовпевненість (гордовитість) зумовлює підвищення для дитини значимості грошей; 
• переважна більшість малюків набувають практичного досвіду використання грошей, регулярно отримуючи від батьків кишенькові гроші;
• у шість-сім років гроші для переважної більшості дітей уже набули значення однієї із найбільш пріоритетних життєвих цінностей.
Будьте пильними у своєму ставленні до грошей, адже за вами уважно стежать очі ваших дітей.
Є чимало нюансів, які варто врахувати, щоби сформувати правильне ставлення до фінансів. Наприклад:
⠀
☝️ Уникайте фраз на кшталт «багатство – це погано». Це негативні установки і вони можуть стати на заваді дитині стати благополучною дорослою. Або навіть викликати зворотний ефект, наприклад, вселяючи, що обман – найлегший/швидкий шлях до багатства.
⠀
☝️ Обережно коментуйте досягнення інших, уникайте засудження та надмірної похвали. Наголошуйте, що ваша дитина теж може стати успішною, якщо буде добре вчитися і знайде справу до душі.
⠀
☝️ Не перекладайте на дитину свої дорослі проблеми – не скаржтеся на кредит та невелику зарплату, щоб не посіяти у ньому тривогу, пов’язану з фінансами. Наприклад, така тривога може змусити піти на зненавиджену роботу через страх залишитися без грошей. Створюйте у дитини почуття безпеки та впевненості у завтрашньому дні.
Олег Кокун