Сучасні батьки зіштовхуються з безліччю переживань, щодня намагаючись відповісти на питання: якою виросте їх дитина, що їм робити, щоб не травмувати її психіку? Пропонуємо 8 порад від психолога, які допоможуть впоратися з роллю свідомих батьків.

1. Не вимагайте від себе занадто багато
З розвитком психології, психіатрії стало зрозуміло – те, як батьки будують стосунки з дітьми, здійснює на самих дітей дуже сильний вплив. Дитину треба приймати, розуміти, потрібно йти назустріч її потребам. Але зворотний бік усвідомлення – фетишизація теорії прихильності, через яку батьки перебувають в постійному страху сказати щось не так, травмувати дітей, недолюбити, не зовсім зрозуміти, недоприйняти. Цей стан називають «батьківський невроз» – ситуація, коли один з батьків думає про дитину, про проблеми з дитиною, про її поведінку, розвиток набагато більше, ніж про себе самого, про свої інтереси і потреби.

2. Не сприймайте дитину як об’єкт боротьби
В голові багатьох батьків сильна ідея боротьби з дитиною. Вони часто використовують термінологію боротьби, протистояння, коли говорять про виховання дітей: «Дитина робить те-то і те-то. Як з цим боротися?» або «Дитина не робить того і того. Ми з цим боремося, але нічого не виходить!» Батькам варто припинити воювати з дитиною це безглуздо і свідчить про безпорадність. Це ваша дитина, вона любить вас усім серцем. Якщо відчуваєте, що загрузли в боротьбі, саме час – перелізти через барикаду і стати поруч з дитиною.

3. Не встановлюйте «залізобетонні» принципи

Принципи «завжди», «ніколи», «ні в якому разі» говорить про відсутність контакту з дитиною і невпевненості батьків в своїх силах. Якщо ми впевнені в собі як батьки – ми розуміємо, що розберемося. Коли ми не впевнені в собі – не впевнені, що розберемося, тому встановлюємо жорсткі правила. Більше прислухайтеся до себе, будьте більше в контакті з собою, не намагайтеся слідувати жорстким рецептам, а відштовхуйтеся від ситуації», щоб відчути себе комфортно в ролі батька.

4. Не підкоряйте дитину своїм очікуванням
Прийняття дитини – це робота, яку батьки роблять все життя. Діти чітко вираховують ту сферу, яку батьки в них не приймають і «видають» саме це. Прийняття дитини з усіма її особливостями – це не про те, що потрібно завжди їй все дозволяти, з усім, що вона говорить, погоджуватися, а про те, що ми повинні її приймати такою, як вона є.

5. Не реалізовуйте за рахунок дітей свої мрії
Щоб простіше приймати своїх дітей, дуже важливо бути в контакті з собою і приймати себе. Власні незадоволені потреби викликають невиправдані очікування від дітей. Якщо ви мрієте про щось, що вам ніхто не давав, зробіть це для себе! А своїй дитині дозвольте бути до цього байдужою.

6. Не позбавляйте дитину права чогось не хотіти
У дитини є право не хотіти: не хотіти робити уроки, не хотіти ходити на нецікаві уроки – це нормально. Краща тактика для батьків – не намагатися мотивувати дитину, а приєднатися до неї. Наприклад, розповісти, як ви самі справляєтеся зі справами, які робити не хочеться. Або дати щось смачненьке, щоб підсолодити пігулку.

7. Не намагайтеся розворушити дитину, якщо вона нічого не хоче
Батьки часто незадоволені, що їхні діти, на яких покладено стільки очікувань, нічого не хочуть, і самовіддано починають водити їх на розвиваючі заняття, уроки іноземних мов, шахи. Припиніть стрибати навколо дитини – в знак протесту вона може відмовитися взагалі від усіх вимог. Так проявляється її відмова жити за вашими правилами. Коли ви намагаєтеся підняти дитину з дивану, ви – активний початок, ви – джерело всіх мотивацій, бажань, рішень. Чим більше ви навколо неї стрибаєте, тим більше вона закривається. Потрібно просто відійти, сказати: “Це твоє життя, ти живеш його, як хочеш, якщо що – клич”.

8. Досвід прийняття себе – найкраще, що ми можемо дати дітям, так як вони – великі наслідувачі!

Людмила Петрановська